Сторінка: 1 2 ()
Курс "Якість і стандартизація с/г продукції" читається для студентів першого курсу спеціальності Екологія (екологія землекористування і агробізнес). Під час першої частини курсу студенти ознайомлюються з загальними питаннями щодо оцінки якості сільськогосподарської продукції, розглядають законодавчу базу, яка контролює стандарти на неї. Друга частина курсу присвячена безпосередньому розгляду стандартів на продукцію рослинництва і тваринництва.
У підсумку студенти повинні знати зміст стандартів на сільськогосподарську продукцію; вміти проводити якісний і кількісний аналізи показників, що характеризують кондиційність продукту (зернові, олійні культури, овочі, фрукти, м'ясо, молоко, яйця, мед)

Мета – вивчення основ стандартизації, розуміння поняття нормативного документу, вивчення основних принципів національної стандартизації України. Ознайомлення з категорією та видами нормативних документів. Ознайомлення з стандартами у радіоелектроніці.

Завдання: вивчення дисципліни є формування теоретичних знань з стандартизації і сертифікації показників продукції, перспектив розвитку міжнародної стандартизації і сертифікації, що є обов’язковим елементом підготовки інженерно-технічних фахівців в галузі електроніки телекомунікацій, формування вмінь використовувати нормативно-технічні документи для розв’язання практичних завдань сертифікації продукції мікроелектроніки.

В результаті вивчення цього курсу студент повинен 

знати поняття нормативного документу, принципи національної стандартизації, оволодіти основними принципами створення стандарту, розуміти основи державного нагляду за додержанням стандартів; норм і правил.

вміти розуміти та аналізувати ДСТУ, користуватися основними стандартами пов’язаними з радіоелектронікою ISO, здійснювати порівняльний аналіз між державними стандартами України та міжнародними. 

При вивченні дисципліни отримаються необхідні знання для розуміння наступних дисциплін спеціальності, насамперед “Метрологія”, “Контроль якості ВЕТ”.

Мета - вивчення базових понять кристалографії та кристалохімії, основних методів дослідження будови кристалічних тіл та властивостей речовин в генетичній залежності від внутрішньої атомної будови кристалів та їх просторової симетрії.

Завдання - навчити і засвоїти основні поняття про симетрію, морфологію і структуру кристалів, зв’язку властивостей та структури речовин, особливостей реальних кристалів та методів їх дослідження.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати: предмет і завдання кристалохімії; знаходження кристалів у природі; застосування кристалів; гоніометрію кристалів; симетрію кристалів; теореми про складання елементів симетрії; розподіл простих форм за сингоніями; чотирнадцять ґраток Браве; елементи симетрії кристалічного простору; теореми про складання елементів симетрії кристалічного простору; поняття про виведення 230 просторових груп симетрії; поняття про правильну систему точок; дифракцію рентгенівських променів на кристалах; умови дифракції Лауе; рівняння Вульфа-Брегга; основні методи рентгеноструктурного аналізу; основні етапи аналізу структури кристалів; поняття структури і структурного типу; поняття про формульну одиницю; поняття про власну симетрію координаційних поліедрів, молекул, складних іонів; поняття про міжатомні відстані та валентні кути; поняття координаційного числа та координаційного многогранника атомів; поняття ізоморфізму і поліморфізму; типи хімічного зв’язку в кристалах; систематику кристалічних структур за типом зв’язку; принцип найщільнішої упаковки атомів; типи найщільніших упаковок; основні структурні типи металів; найважливіші структурні типи інтерметалідів; найважливіші структурні типи неорганічних сполук; кристалохімію органічних сполук; залежність властивостей речовин від їхньої структури; будову ідеальних та реальних кристалів.

вміти: описувати багатогранник монокристалу; вимірювати двогранні кути кристала за допомогою прикладного гоніометра; будувати гномостереографічну проекцію граней; визначати індекси Міллера кожної грані кристала; визначати можливі елементи симетрії кристала; визначати належність багатогранника до однієї з 32 точкових груп; будувати стереографічну проекцію елементів симетрії кристала; визначати комбінації простих форм; вибирати гратку Браве; вибирати початок координат у кристалічному просторі; користуватися Міжнародними (інтернаціональними) таблицями; користуватись кристалохімічною інформацією про структуру речовини; робити кристалохімічний аналіз структур речовин; будувати проекції елементів симетрії на площину; розмножувати атоми наявними елементами симетрії; розраховувати рентгенограму порошку; індексувати порошкограму простої речовини; аналізувати кристалічну структуру: визначати кількість формульних одиниць в структурі речовин та координаційне число атомів; розраховувати міжатомні відстані.

Метою і завданням навчальної дисципліни " Основи матеріалознавства та матеріали електронних апаратів " є формування у студентів необхідними фізичного та інженерного підходу до вибору матеріалу для конкретного електронного приладу та розуміння переваг, недоліків та меж ефективного використання певного матеріалу.

Предмет навчальної дисципліни " Основи матеріалознавства та матеріали електронних апаратів ": електронні властивості в кристалічних та аморфних матеріалах для електроніки, технологічні процеси отримання напівпровідників, провідників, діелектриків, магнетиків та виробництво на їх основі електронних апаратів.

 

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

загальні характеристики чистоти матеріалів, будову твердих тіл, їх кристалографічні властивості, основи технології отримання моно- та полікристалів

Студент повинен вміти:

використовувати знання експериментальних методів отримання матеріалів; вивчати їхні оптико-спектральні характеристики; вплив досконалості структури на параметри зразків.

використовувати одержані знання при конструюванні електронної техніки.

 

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна " Основи матеріалознавства та матеріали електронних апаратів " є складовою циклу спеціальних дисциплін підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст". Для вивчення дисципліни необхідні знання з таких предметів: “ Математичний аналіз ”, “ Електрика і магнетизм ”, “ Оптика ".


Метою і завданням навчальної дисципліни "Елементна база електронних приладів" є ознайомлення студентів необхідними теоретичними знаннями та формування практичних навичок, які б дозволили ефективно використовувати широкий спектр електронних пристроїв при конструюванні, виробництві та технічному обслуговуванні виробів електронної техніки.

Предмет навчальної дисципліни "Елементна база електронних приладів": електронно-вакуумні та твердотільні електронні пристрої та їх використання в виробничій діяльності фахівця.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

структуру, функціональне призначення електронних пристроїв електронно-вакуумної техніки;

структуру, функціональне призначення електронних пристроїв твердотільної електроніки;

структуру, функціональне призначення електронних пристроїв оптоелектроніки;

принципи побудови та логіку роботи на їх основі електронних приладів;

перспективні напрямки практичного застосування основних типів електронних пристроїв.

Студент повинен вміти:

працювати з сучасними електронними пристроями та використовувати методи вимірювання їх основних характеристик;

конструювати електронні прилади на базі вивчених електронних пристроїв;

використовувати одержані знання при експлуатації електронної техніки.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна "Елементна база електронних приладів" є складовою циклу спеціальних дисциплін підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст". Для вивчення дисципліни необхідні знання з таких предметів: “ Математичний аналіз ”, “ Електрика і магнетизм ”, “ Оптика ", “ Теорія електричних і електронних кіл ".


Курс “Метеорологія та кліматологія” читається для студентів ІІ курсу, спеціальності 101 Екологія (за напрямами). Курс розрахований на 36 лекційних занять. Під час першої частини лекційного курсу висвітлюються питання про метеорологічні явища і величини: процеси, що відбуваються в атмосфері, їхній добовий і річний хід на Землі.

Друга частина програми присвячена питанням погоди і клімату. Програмою передбачається вивчення класифікацій кліматів, які були запропоновані різними авторами. Розглядається питання зміни клімату в геологічні епохи, вивчаються сучасні проблеми зміни клімату Землі, у тому числі під впливом антропогенних чинників.

На лабораторні заняття виділяється 18 годин. Під час них увага приділяється вивченню принципів роботи приладів по вимірюванні сонячної радіації, температури повітря і ґрунту, вологості повітря, опадів, атмосферного тиску, вітру, студенти знайомляться з класифікацією хмар. А також, студенти дають аналіз розподілу метеорологічних величин і явищ на Земній поверхні та на території України.


Основи фізичної географії – це базовий курс, що дозволяє поглибити знання студентів про компоненти земної природи, природні комплекси, геосистеми, їх зміни під впливом господарської діяльності, можливості використання фізико-географічних знань. Відомості з даної дисципліни є базою у вирішенні сучасних глобальних проблем людства.

На лекціях розглядаються оболонки планети: літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера, їх компоненти, закономірності.

Окремо вивчається географічна оболонка Землі, що є основним об’єктом вивчення сучасної фізичної географії, – комплексна природна система, в якій межують, стикаються та проникають одна в одну, змішуються і взаємодіють між собою оболонки планети.

Увага приділена також вивченню ландшафтної сфери, що є предметом вивчення однієї з основних наукових дисциплін у складі фізичної географії – ландшафтознавства; та техно- і ноосфери, що є наслідком розвитку антропогенної діяльності.

На практичних заняттях студенти вивчають основні географічні об’єкти: гори та рівнини, вулкани, частини Світового океану, гідрографічні об’єкти суші, пустелі. Вчаться розв’язувати географічні задачі та давати  географічну характеристику материків.



       Вивчення дисципліни “Загальна біологія” сформує у студентів уявлення про живі організми як високоорганізовані складні системи, що пов'язані з навколишнім середовищем обміном речовин і енергії, дасть уявлення про будову організму на молекулярному, клітинному, організменному рівнях, про єдність живих організмів і навколишнього середовища.

       Курс розділений на чотири блоки змістових модулів. У першому блоці "Сутність життя. Походження і еволюція " висвітлюються питання поняття "життя", "еволюції", розглядаються основні історичні етапи розвитку біології, внесок різних вчених у розвиток біології, предмет і методи біологічних досліджень, а також розглядаються основні теорії походження життя та етапи еволюції. У другому блоці навчального курсу “Рівні організації живих систем. Біологічне різноманіття” розглядаються проблеми класифікації та різноманіття живого світу, розглядаються основні рівні організації живих систем від молекулярного до біосферного. У третьому блоці навчального курсу "Гомеостаз. Функціонування організмів" розглядаються питання регуляції життєвих функцій живого організму, зокрема основні принципи нервової і гуморальної регуляції та їх взаємозв’язок, типи і рівні адаптації живих організмів, вормування імунних реакцій організму та розглядаються можливі причини пригнічення імунної системи.

У четвертому блоці навчального курсу "Охорона біологічних об’єктів" подається загальна характеристика основних середовищ існування живих організмів, вплив діяльністі людини на стан біосфери, сучасні екологічні проблеми що стосуються питань збереження біологічного різноманіття.

На лабораторно-практичних заняттях студенти вивчають основні властивості органічних речовин, з яких побудовані живі організми, зокрема, вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеїнових кислот, особливості складу та будови клітинних органел, генетичного апарату клітин різних живих організмів.


     На вивчення навчальної дисципліни “ Гідрологія з основами гідрогеології” виділено 90 годин: 36 аудиторні (з них: 17 годин – лекційні і 17 годин на практичні (семінарські) заняття і 20 годин самостійної роботи. Дану дисципліну студенти-екологи вивчають на 2-му курсі, протягом четвертого семестру.

   Курс розділений на два блоки змістових модулів. У першому блоці Основи гідрології висвітлюються питання: використання природних вод і практичне значення  гідрології і гідрогеології.У другому блоці навчального курсу Основи загальної гідрогеології розглядаються типи підземних вод за характером залягання, короткі відомості з динаміки підземних вод, загальні поняття про техногенний вплив на поверхневі і підземні води


частина курсу "Вища математика", що вивчається у хх семестрі студентами уу спеціальностей та охоплює теми із звичайних диференціальних рівнянь та елементи рівнянь у частинних похідних.

Метою і завданням навчальної дисципліниФізика (Молекулярна)” є: створення у студентів сучасних уявлень про молекулярну будову речовин, формування фізичних властивостей речовини в залежності від її внутрішньої будови. Розглядаються основи молекулярно-кінетичної теорії та термодинаміки, загальні питання, що стосуються будови та фізичних особливостей рідин та твердих тіл, фазових переходів першого та другого роду.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

1.      основнi iдеї, поняття i закони молекулярної фізики

·        основи молекулярно-кінетичної теорії газів;

·        розподiл Максвелла-Больцмана;

·        зiткнення молекул газу;

·        явища переносу

·        рівняння Ван-дер-Ваальса;

·        поверхневі явища в рідинах.

·        теорiю реальних газiв, рiдин i твердого тiла;

·        фазовi переходи.

·        основи термодинаміки;

Студент повинен вміти:

·        логічно і послідовно формулювати основні положення і закони молекулярної фізики та термодинаміки.

·        знаходити параметри ідеального газу;

·        визначати ККД теплової машини;

·        знаходити в’язкість рідини;

·        визначати температури фазових переходів.

·        самостійно працювати з відповідною літературою по молекулярній фізиці та основам термодинаміки.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна “Фізика (Молекулярна)” є складовою циклу фундаментальних дисциплін підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”. Для вивчення дисципліни необхідні знання з таких предметів: “Вища математика”, “Механіка”.


Навчальна дисципліна читається для студентів ІІ-го курсу, спеціальності 101 Екологія (Біоекологія, Екологія землекористування і агробізнес, Прикордонний екологічний контроль, Екологія геологічного і суміжних середовищ) протягом третього семестру.

Цілеспрямовані дослідження навколишнього середовища передбачають не тільки надбання необхідної інформації про ландшафт і ландшафтоутворюючі процеси, але й доведення її до рівня можливого використання в екологічній практиці. Використовуються на практиці різні форми інтерпретації одержаної ландшафтної інформації – обґрунтування, рекомендації, спеціальні карти і схеми тощо.

Курс “Ландшафтна екологія” розрахований на 54 години, з яких 36 годин – лекційні і 18 годин виділено на практичні заняття.

На лекціях висвітлюються питання: поняття “ландшафту”, морфологічні одиниці рівнинного, гірського і міського ландшафтів, природні та антропогенні зміни в ландшафтах, розвиток ландшафтів, саморозвиток, стійкість ландшафтів до антропогенних впливів, стаціонарні та дистанційні дослідження ландшафтів. У другій частині навчального курсу розглядаються проблеми геохімічного навантаження на ландшафтне середовище, поширення хімічних елементів в ландшафтах, вплив екологічних якостей ландшафтного середовища на здоров’я населення.  Особлива увага приділяється вивченню ландшафтів України.

На практичних заняттях студенти визначають геохімічні показники, які характеризують поширення та перерозподіл хімічних елементів в ландшафтах, визначають інтенсивність хімічного забруднення та інтегрального показника екологічної небезпечності ландшафту і біогеохімічну оцінку стану міського ландшафту.

 


На вивчення навчальної дисципліни “Екологічний контроль на внутрішній і зовнішній митниці” виділено 144 годин: 72 аудиторні (з них: 36 годин – лекційні і 36 годин на семінарсько-практичні заняття) і 72 годин самостійної роботи. Дану дисципліну студенти-екологи вивчають на ІІІ-му курсі, протягом пятого семестру.

Вивчення дисципліни “ Екологічний контроль на внутрішній і зовнішній митниці ” сформує у студентів уявлення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць; особливостями проведення радіологічного, хіміко-аналітичного та документального видів контролю транспортних засобів, вантажів, в тому числі небезпечних відходів, об’єктів тваринного та рослинного світу тощо.

Курс розділений на два блоки змістових модулів. У першому блоці «Поняття та завдання митниці»  висвітлюються поняття митниці, їх категорії і завдання, розглядається порядок здійснення митного контролю.

У другому блоці навчального курсу «Екологічний контроль як один з видів контролю на митниці» обґрунтовується необхідність створення системи екологічного контролю на митниці, розглядаються завдання, об’єкти екологічного контролю, особливості проведення екологічного контролю на митниці, їх види; обов’язки та права працівників служби екоконтролю; екологічний збір на державному кордоні.

На практичних заняттях студенти вивчають  порядок заповнення митної декларації, порядок митного контролю та пропуску через митний кордон України товарів та інших предметів, які підлягають санітарному, ветеринарному, фіто-санітарному, карантинному та екологічному контролю, вчаться оформлювати протоколи радіаційного обстеження вантажів і транспортних засобів, протокол про адміністративні правопорушення згідно з інструкцією по оформленню органами Міністерства екології та природних ресурсів України.


Начальна дисципляна читається для студентів ІІІ-го курсу спеціальності 101 Екологія (за напрямами протягом 5-го семестру). Техноекологія зосереджена на вивченні основних видів техногенної діяльності людини, яка спричинює забруднення навколишнього природного середовища. Ця наука сформувалася на стику екології, екології людини й екології рослин, гідроекології, геоекології, конкретизувавши види негативного на довкілля різноманітних технологічних процесів. Курс розділений на два блоки змістових модулів. У першому блоці “Загальні аспекти техноекології” висвітлюються питання: поняття “техносфери”, техногенного забруднення середовища, споживання природних ресурсів, техногенезу та його впливу на геосистеми, техногенних та геохімічних аномалій та зон вилуговування, хімічної промисловості та необхідних для неї ресурсів, характеристика впливу хімічної промисловості на довкілля та стан здоров’я людини. У другому блоці навчального курсу “Галузева техноекологія” висвітлюються питання впливу електроенергетики, транспорту, металургійного виробництва, паливно-енергетичного комплексу, гірничодобувної промисловості, хімічної промисловості, лісопромислового комплексу, житлово-комунольного господарства на наколишнє природне середовище. Особлива увага приділяється вивченню екологічних проблем твердих промислових відходів і проблем накопичення та утилізації побутових відходів.


Сторінка: 1 2 ()